Колишній гравець «Пітсбургу» Філ Бурк висловив думку з приводу великої кількості струсів мозку останнім часом.

– Головну причину я бачу в новій екіпіровці. Сучасні налокітники і нагрудники, що захищають плечі, оберігають хокеїстів набагато надійніше, чим раніше. Вони краще захищають хокеїстів, що застосовують силові прийоми. На жаль, вони травмують гравців, проти яких застосований силовий прийом. Нове захисне спорядження таке жорстке і міцне, що сила удару множиться. Тому якщо ми хочемо захистити хокеїстів від травм голови, то просто зобов’язані поміняти екіпіровку.

– Тобто рішення – повернення до екіпіровки старого типу з несинтетичних матеріалів?

– Так, екіпіровка має бути м’якша і менша по розмірах. Я знаю, що гравцям цей реверанс не припаде до смаку. Вони стануть говорити, що почастішають травми плечових і ліктьових суглобів. Але з двох бід вибирають меншу: краще 10 плечових травм, чим 20 травм голови! – цитує Бурка «Спорт-експресс».

Нагадаємо, що із-за струсу мозку досі не відновився капітан «пінгвінів» Сидни Кросби, а форвард «Бостона» Марк Савар, швидше за все, вимушений буде завершити кар’єру.

Історія компанії Reebok починається цілком тривіально: членові місцевого клубу любителів бігу Prime Rouse Harriers , Джозефу Уільяму Фостеру, знадобилися комфортні якісні черевики для зайняття спортом. Велика частина взуття того часу погано зчіплювалася з поверхнею, а тому, не знайшовши в магазинах якої-небудь альтернативи, Фостер створює перші шипованние бутси власноручно: із зовнішнього боку підошви прибивається пара-трійка цвяхів.

У XXI столітті бренд Reebok став одним з найуспішніших. Купити Reebok – значить, так або інакше, залучитися до спорту. Керівництво компанії, її дизайнери і інженери прагнуть запропонувати спортсменам і ентузіастам краще. А тому перший рядок в числі пріоритетів залишений за інноваціями. Сучасний магазин Рибок – це своєрідна крамниця чудес, повна унікальному взуттю для усіх і кожного. Усе написане вище – рекламні матеріали Reebok.

А тепер звернемося до реальних фактів. Нещодавно компанію Reebok зобов’язали виплатити компенсації покупцям на загальну суму 25 мільйонів доларів. Причиною такого рішення стала реклама кросовок, які нібито ефективно зміцнюють м’язи ніг і сідниць при звичайній ходьбі. У рекламі спортивного взуття ліній EasyTone і RunTone компанія пообіцяла, що при простій ходьбі і бігу кросовки зміцнюватимуть ахіллове сухожилля і литкові м’язи на 11% краще, а м’язи сідниць – на 28% краще. Секрет, за словами виробника, полягає в особливому крої взуття.

Федеральна торгова комісія виразила невдоволення рекламною компанією спортивного гіганта, назвавши твердження, використані в ній, безвідповідальними. Американська академія спортивної медицини, у свою чергу, заявила, що виробник займається прихованням ризиків. Перевірка показала, що кросовки допомагають зміцнити м’язи далеко не усім покупцям. Більше того – у ряді випадків їх носіння викликало проблеми із здоров’ям – зокрема у тих, хто зазнає утруднення з рівновагою.

У результаті покупці, хто придбали кросовки цих ліній, мають право на грошову компенсацію. Всього Reebok вимушена буде заплатити 25 мільйонів доларів. Крім того, компанію зобов’язали надалі не допускати у своїй рекламі заяв, які не мають наукового обгрунтування. Компанія Reebok не вперше опиняється в центрі скандалу. Раніше Reebok звинуватили в пропаганді бандитизму після появи рекламного ролика за участю відомого репера 50 Cent. Компанія була вимушена зняти рекламу з ефіру.

У 2006 році Reebok відкликала близько 300 тис. браслетів, які додавалися в якості подарунка при купівлі дитячого взуття в США. Причиною послужила смерть дитини, що проковтнула одна з прикрас і свинцю, що помер через високий рівень, в нім.

Дзюдо прийнято вважати школою життя, але воно може виявитися і шляхом до смерті, вважає видатна японська спортсменка Норико Мидзогути, срібний призер Олімпійських ігор у Барселоні. У статті, опублікованій французьким журналом L’Equipe, вона б’є тривогу з приводу вживаних в японському дзюдо методів навчання, оскільки вони представляють небезпеку для життя.

Мидзогути приводить статистику Японської асоціації важко травмованих дзюдоїстів(JJAVA), згідно якої на татамі стало відбуватися все більше випадків важких травм і каліцтв. З 1983 по 2009 рік в Японії загинуло 110 дзюдоїстів-юніорів у віковій групі від 12 до 18 років. У 65 летальних випадках причиною було ураження мозку. Ще 260 спортсменів відчуватимуть тяжкі наслідки подібних травм впродовж усього життя. Всього ж, згідно із спортивною статистикою, на 10 травм мозку в дзюдо доводиться 4 летальні випадки в рік.

Вона також посилається на результати професора медицини Рио Утиди, що очолює асоціацію JJAVA, який підрахував, що випадки важкого травматизму і загибелі спортсменів трапляються в дзюдо в п’ять разів частіше, ніж в інших видах спорту.

Цю проблему слід серйозно проаналізувати, оскільки з 2012 року дзюдо стає обов’язковим видом спорту для учнів японських коледжів, – цитує Мидзогути ІТАР-ТАРС.

Зрозуміло, дзюдо – це прекрасний для виховання людей вид спорту, що прищеплює молоді такі важливі якості, як завзятість в самоудосконаленні, сміливість, гнучкість тіла і розуму. Воно розвиває також здатність людини адаптуватися до ситуацій, що швидко міняються, – підкреслює японська дзюдоистка, попереджаючи, що це і дуже небезпечний спорт.

Американські і канадські педіатри радять своїм колегам відмовляти дітей від зайняття боксом, повідомляє canada.com. Канадське педіатричне суспільство [Canadian Paediatric Society] і Американська академія педіатрії [American Academy of Pediatrics] у спільній заяві відмічають, що бокс — це непідходящий для дітей спорт, оскільки він підбурює їх бити один одного по головах. «Ми стурбовані залученням дітей або юнаків в спорт, в якому заохочуються удари в голову, — сказала лікар Клер Леблан. — Ми розуміємо, що коли діти і юнаки займаються такими контактними видами спорту, як хокей і футбол, вони можуть отримати травму голови або струс мозку, але ці види спорту не заохочують учасників свідомо цілити в голову».

Згідно з представленими статистичними даними за період з 1990 по 2007 роки в Канаді було зафіксовано 185 звернень в лікарню після боксерських поєдинків або спарингів. З цих травм 17 були травмами особи, і 17 були внутрішніми травмами. З останніх було 6 струсів мозку. Леблан визнала, що травм від хокею і футболу в Канаді фіксується більше, головним чином тому, що більше дітей займається цими видами спорту. Вона навіть привела дані американських досліджень, які показують, що на тисячу годин навчань боксом доводиться приблизно одна травма, тоді як на тисячу зайняття американським футболом доводиться близько чотирьох травм.

Проте, Леблан підкреслила, що головною причиною їх негативних рекомендацій є пряме заохочення ударів в голову суперника у боксі. У своїй заяві педіатри попереджають, що діти більше уразливі для струсів мозку, ніж дорослі, і вони довше відновлюються після таких травм. Педіатри також відмітили, що немає ніяких свідчень того, що шоломи, використовувані в любительському боксі, зменшують ризик отримання струсу мозку.

Рекомендації педіатрів доки ніяк не зачіпають змішані єдиноборства, проте це лише унаслідок недостатньої медичної статистики. «ММА дуже нові, і немає достатніх даних, які ми б могли включити в це дослідження, — сказав Леблан. — Але ми дуже пильно спостерігатимемо за тим, що відбувається в цьому спорті».

Знаменитий канадський суперважкоатлет Джордж Чувало вважає, що користь від зайняття боксом переважує ризик травм. «Будь-який фізичний контакт може привести до травми, — сказав він. — Але якщо захищати хлопчака від всього, чи не виросте він при цьому »бабою«. На думку Чувало, бокс, як і інші види спорту, допомагають прищеплювати дітям здоровий спосіб життя і самодисципліну. Проте, він додав: »Хотів би я бачити моїх дітей на рингу? Можливо це дивно чутиме об професійного боксера, але я не настільки сумашедший, щоб дивитися, як моя дитина у бою отримує по голові. Як батька це мене абсолютно не притягає«.

Роберт Крит, виконавчий директор Федерації боксу Канади, вважає, що педіатри мають невірне уявлення про любительський бокс. «Думаю, вони переглянули фільмів про Рокки, і в їх уявленні це і є любительський бокс, — сказав Кріт. — Наскільки я знаю, наш спорт набагато безпечніше за інші види, наприклад, хокею або футболу». За словами Кріта, за 12 років, що він очолює Федерацію, він жодного разу не чув про нокаути у віковій категорії від 11 до 15 років. А на національних турнірах з полутораста учасниками зазвичай буває одне або два струси мозку. Колишній боксер, а Джонс, що нині радіоведе Спайдер, відмітив, що любительський бокс зовсім не такий вже небезпечний, і часто є хорошою альтернативою протиправної активності дітей і підлітків.

Спортивні події

• Хрюнов закликав Лебедєва постояти за Кличка (0)
• Хей завершив кар’єру (0)
• Росіянин без бою відібрав у українця пояс WBO (0)
• Російське дербі: Пиріг проти Мартиросяна на Sportclub! (0)
• Пиріг здолав Мартиросяна (0)
• Олександр Павлов відповідає (0)