Капітан збірної Росії Андрій Аршавін, підбиваючи підсумки відбіркового турніру Євро-2012, в інтерв’ю «Спорт-Експресу» розповів про те, що змінилося в команді за останній час і про те, хто міг би її підсилити.
— Яку оцінку ви поставите команді за проведений цикл?
— Думаю, що це «четвірка». Ми зробили свою роботу – там, де було потрібно, піднатиснули, а там, де були не в кращій формі, трохи пощастило. Але без щастить успішних виступів не буває.
— Наскільки при цьому ви задоволені якістю гри збірної? Або воно вторинне в порівнянні з результатом?
— Воно важливе, хоча при поганому результаті завжди йде на другий план. Ми, звичайно, не «Феєрія», але використовували свої професійні можливості настільки, наскільки потрібно було для першого місця в групі.
— Перед іграми не раз доводилося чути від вас, та й від інших гравців збірної теж, що для досягнення результату нашій команді потрібно зіграти в «свій футбол». Що він нині собою являє?
— Цей цикл несподівано показав, що «свій футбол» для нас – перш за все хороша гра в захисті і вже потім використання моментів біля чужих воріт. Хоча до цього завжди вважав, що він заснований на контролі над м’ячем і превалювання атаки над обороною.
— Виходить, що зараз ви граєте зовсім інакше, ніж чотири роки тому під час успіху на Євро?
— Виходить. При цьому не сказав би, що ми свідомо діємо з оглядкою на власні ворота, швидше наша команда стала прагматичніше – ось це буде правильний термін. Вичавлюємо максимум з того, що є в нашому арсеналі.
— Надія на повернення того, всім полюбився футболу, жива?
— Напевно, надія завжди вмирає останньою. Для надання свіжості команді, напевно, необхідна пара-трійка нових гравців.
— Кандидати у вас особисто на прикметі є?
— Нам давно потрібен лівий захисник. З тих, кого бачив я, ніхто не вразив, але всі кажуть, що цю позицію може закрити Георгій Щенніков.
— Так, на початку року його прогрес був вражаючим, а потім у справу втрутилася травма.
— Нічого, час до Євро у нього є. Якщо покаже себе, то може зайняти позицію, яка залишається проблемною у збірній Росії з часу догляду Вадима Євсєєва. Юра Жирков, звичайно, ніякої не захисник, його місце – попереду.
— Якщо порівняти нинішній стан команди з тим, що було восени 2007-го, на чию користь відмінності?
— Сьогодні ми виглядаємо набагато солідніше. У 2007-му чіткий малюнок гри у збірної був відсутній – могли видати класний матч, а могли – ніякої. Зараз граємо більш-менш однаково, хоч і без тієї яскравості, що тоді деколи траплялася. Але що буде через півроку – невідомо.
— Роману Широкову що-небудь про гучних «колгоспах» говорили?
— Говорити не говорили, але, на мою особисту думку, дозволяти собі подібне не слід. Рома, безумовно, сам має право вирішувати, як висловлюватися, але в даному випадку він, як мені здається, перегнув палицю.
— А взагалі внутрішні взаємовідносини у збірній за чотири роки змінилися?
— Після приходу Діка атмосфера, безумовно, стала іншою. Але в останні місяці, вже восени, колишнє єдність і задоволення від того, що ми всі разом і у нас все виходить, повністю повернулися. Це стосується не тільки гравців, а всіх людей, що мають відношення до команди.
— Зміни, про які ви сказали, були пов’язані саме з приходом Адвоката?
— Швидше, з нашим непотраплянням на чемпіонат світу і відповідної невпевненістю перед новим циклом. Дік, природно, інша людина, ніж Гус, і веде він себе по-іншому, але головне було все-таки не в цьому.
— Який результат, на вашу думку, можна буде вважати успішним для нашої збірної на майбутньому Євро?
— Важко сказати. Ми можемо обіграти будь-якого суперника, але будь-якому можемо і програти. Всі насамперед буде залежати від того, яку форму наберемо майбутнім літом.
