Центральним поєдинком майбутнього 27-го туру чемпіонату Росії стане матч «Зеніт» – «Динамо» На полі «Петровського» не вийде головний бомбардир прем’єр-ліги Олександр Кержаков. Під великим питанням і участь ватажка динамівців Андрія Вороніна. Sportclub вирішив з’ясувати, для якої з команд втрата лідерів виявиться більш відчутною.
Вплив на гру. Звичайно, показник ефективності форварда – голи. Формально в цьому аспекті лідирує Кержаков – 16 проти 11 у Вороніна при рівній кількості зіграних матчів. Однак, тут є свої нюанси.
Не варто забувати, що пітерець всі ігри крім однієї починав у стартовому складі, а в тієї єдиної зустрічі з «Рубіном» вийшов ще в першому таймі. Воронін же в перших чотирьох турах залишався у резерві і виходив на поле менш ніж за півгодини до фінального свистка.
Не менш важливо і те, що практично всі голи українця були вирішальними або переможними. Він зазвичай забиває один раз за матч, лише в минулому турі проти «Краснодара» відзначився переможним дублем. У росіянина інша статистика. Він зробив три дублі й один хет-трик. У всіх, крім однієї, цих іграх «Зеніт» брав великі перемоги («Спартак» – 3:0, «Волга» – 2:0, «Краснодар» – 5:0, «Томь» – 4:0) і голи Олександра мали значення швидше для особистої статистики.
Це закономірно, виходячи з почерку гравців. Олександр швидкий, напористий і невтомний і його кращі якості проявляються в контратаках. Природно, коли «Зеніт» виграє, а суперник атакує, то саме Кержаков стає наконечником різких випадів команди і часто забиває.
Воронін гравець зовсім іншого складу. Він діє набагато глибше, виконуючи скоріше, функції розігруючого. Практично всі атаки динамівців будуються саме через Андрія, який вибирає напрямок головного удару і регулює темп атаки. І процентна ймовірність гола в чому залежить саме від його правильного рішення.
У пошуках слабких місць у захисті суперника, Воронін переміщається по всій ширині атаки, заодно, створюючи чисельну перевагу на конкретних дільницях. З ним завжди можна відігратися, він постійно допомагає партнерам в умовах цейтноту. На себе форвард бере гру не часто – лише, коли не бачить інших варіантів продовження атаки. Показова статистика: у Вороніна 12 голових передач, проти 7 у Кержакова.
Тобто, за статистикою гол + пас – показники форвардів рівні, проте, якщо Кержаков інших функцій на полі не має, то Воронін організовує всю атакуючу гру команди. Як не крути, втрата для «Динамо» більш вагома.
Лідерські якості. Обидва наділені лідерської харизми і вміють вести за собою партнерів. З Вороніним все ясно – він капітан і ватажок «Динамо». Кержаков, хоч пов’язку не носить, але своєю зарядженістю і пристрастю теж заводить партнерів. Втрати рівні, питання лише в тому, чи є кому підняти випало з рук лідерів прапор.
У «Динамо» такий гравець один – Ігор Семшов. Він не любить виходити на перший план, але ситуація його змусить. У захисті допоможе Леандро Фернандес. Проблема в тому, що Воронін був сполучною ланкою з центрфорвардом команди Кевіном Кураньї, з яким вони відмінно спілкувалися німецькою, а без нього форвард ризикує залишитися «глухим».
У «Зеніті» все простіше. У центрі всі три гравці російської збірної Ігор Денисов, Костянтин Зирянов і Роман Широков як атланти готові підставити плечі і повести за собою. В атаці безперечний лідер Данні – його торсати і заводити не потрібно. Та й трибуни «Петровського» не дозволять пітерцям грати абияк. Знову ж таки – мінус «Динамо».
Тактична заменяемость. Лавки команд навіть важко порівнювати, настільки вони нерівнозначні. «Зеніт» може дозволити собі тримати в запасі форвардів європейського класу, на зразок Данко Лазович або Олександра Бухарова, які цілком можуть по позиції замінити Кержакова. Все буде залежати від обраної тактики.
У Сергія Силкіна вибір куди важчий. Гравців здатних всебічно замінити Вороніна – у нього немає. Є два талановитих форварда російської «молодіжки» Олександр Кокорін і Федір Смолов, до речі, відмінно зіграли в останніх матчах за збірну, але вони нападники іншого складу. На вістрі вони корисні і продуктивні, однак в організації атак себе поки не виявляли. Вони гравці епізоду. Можливий варіант з висуненням Семшова на позицію Вороніна. Тоді центр зміцнить другого опорного хавбек (ймовірно, Олександр Сапета або Артур Юсупов) або на полі з’явиться диспетчер Звездан Місімовіч. Варіант цікавий – пора вже боснійця показати, на що він здатний. Ми ж пам’ятаємо його чудову гру в чемпіонському «Вольфсбурзі». Але це лише гіпотетичний варіант. До останнього часу форма Звездана не дозволяла йому підтримувати відповідний ігровий ритм.
Підсумок. Отже, за всіма показниками втрати динамівців виглядають більш вагомими. Це не означає, що Андрій класом вище Олександра – просто ролі, які вони виконують в командах різні. І значення форвардів для їх колективів різний. Сергію Сілкін чекає непростий вибір, причому, грати без свого капітана йому доведеться вперше.