Чи під силу нинішній збірній Росії повторити на Євро-2012 успіх чотирирічної давності? Таким питання задався відомий британський футбольний журналіст, аналітик телеканалу ITV, спеціаліст по Східній Європі Джеймс Аппелл у своєму блозі на сайті thefootballramble.com.
Шлях збірної Росії до першого місця в групі B не був гладким. За домашньої осічкою зі словаками (0:1) послідував матч у Дубліні (3:2), де підопічні Діка Адвоката ледь не втратили перевагу в три м’ячі, пара непоказних перемог над Македонією з однаковим рахунком 1:0 і нульова нічия у Єревані. У вболівальників з’явився привід для занепокоєння. Але виграш в Словаччині (1:0) практично гарантував Росії заповітну путівку. Залишався один маленький крок – не програти вдома збірній Андорри – і команда Адвоката зробила його, в блискучому стилі розгромив суперника в «Лужниках» (6:0) на очах у 45 тисяч глядачів.
Здавалося б, «все добре, що добре кінчається». Але, на мій погляд, тут доречніше назву іншої шекспірівської п’єси «Багато шуму з нічого». Якщо відкинути емоції і проаналізувати факти, стане очевидно, що збірній Росії буде вкрай складно повторити на полях Польщі та Україні успіх Євро-2008, де підопічні Гуса Хіддінка дійшли до півфіналу.
При всій повазі до суперників по групі B – в першу чергу, ірландцям, які заслужили право участі у плей-офф в якості компенсації за гру рукою Тьєррі Анрі в стикових матчах до ЧС-2010, і вірменам, що стали головним відкриттям відбіркового турніру, – Росія була просто зобов’язана займати перше місце. Чого не скажеш про відбірковій групі до Євро-2008, де конкурентами росіян були такі сильні команди як Хорватія, Англія та Ізраїль.
У тому, що по ходу відбірковій кампанії збірна Росії всерйоз ризикувала залишитися за бортом чемпіонату Європи, винні, як мені здається, недостатня кваліфікація головного тренера, погана форма гравців і необдумана політика Російського футбольного союзу.
Що стосується Адвоката, якого вболівальники «Рейнджерс» (голландець керував клубом з Глазго в 1998-2002 роках. – Прим. Sportbox. Ru) називали «тим самим, що не тоне», то він ввів нове визначення слова stubborn («упертий») в англо-російські словники, категорично відмовляючись прислухатися до критики, якій піддавалася збірна по ходу відбірного турніру. Голландець викликав у національну команду неправильних гравців, а коли нарешті запросив потрібних футболістів – особливо Олександра Самедова, проводить прекрасний сезон за московське «Динамо» – то зробив це в значній мірі як «подачку» незадоволеним уболівальникам.
Люди, що домоглися успіху на Євро-2008, такі як Андрій Аршавін, Ігор Семшов, Сергій Ігнашевич і брати Березуцькі залишаються на перших ролях у збірній і три роки тому. Якщо у випадку з Ігнашевич варто визнати, що Адвокат не помилився: кращого кандидата на місце центрального захисника в Росії зараз немає і 32 роки для гравця оборони – вік цілком прийнятний, то вибір Семшова в якості одного з центрхава виглядає спірним. Так, півзахисник переживає «другу молодість» в московському «Динамо», але влітку 2012-го йому буде вже 34. Рішення Адвоката тим дивніше, що 31-річного нападника «Аякса» Дмитро Буликін він забракував через те, що той «занадто старий».
Футболісти збірної, однак, не допомагає повірити в них тренеру. Аршавін грає за національну команду так само посередньо, як і за «Арсенал». Роман Павлюченко в травні спеціально взяв паузу в сперечаннях з наставником «Тоттенхема» Гаррі Реднаппом, щоб повідомити про те, що «у Адвоката є улюбленці в збірній». Багато хто не демонструють у національній команді той рівень футболу, що показують у клубах.
Навіть ті, хто перебуває в хорошій формі, доставляють голландцеві головний біль. Один з ключових півзахисників Роман Широков після перемоги в Жиліні назвав збірну Словаччини колгоспом . Зрозуміло, що він сказав це на емоціях, але Адвокат напевно волів би, щоб під час чемпіонату Європи його підопічні уникали настільки відвертих та різких висловлювань.
РФС теж підлив масла у вогонь, вирішивши використовувати збірну як маркетинговий проект і домовившись про проведення навесні ряду товариських матчів, явно мають комерційну спрямованість. Росіяни зіграли в ОАЕ зі збірною Ірану, в Катарі з командою господарів і в австрійському Зальцбурзі з камерунця. Підсумок – поразка і дві нічиї, які сильно вдарили по іміджу збірної Росії за кордоном, створеному завдяки успіху на Євро-2008, і породили хвилю критики усередині країни з боку вболівальників, фахівців і гравців, незадоволених як силою суперників, так і місцем проведення зустрічей.
Рейтинги трансляцій ігор збірної по ТБ різко впали. Матч з Македонією в Росії подивилися 10,8 млн. чоловік – найгірший результат для офіційного поєдинку за останні вісім років. І нехай гру з Ірландією в тому ж місяці подивилося в два рази більше людей – це було лише виняток, який підтверджує правило.
Про невдоволення російських уболівальників грою збірної красномовно свідчить епізод в Андоррі, коли п’яні фанати закидали яблуками воротаря господарів. Думаю, саме цей випадок мав на увазі Адвокат, коли на прес-конференції після матчу з Андоррою висловив сподівання, що «критика на адресу його команди буде зменшуватися».
При цьому РФС дивиться на ситуацію крізь рожеві окуляри. Президент організації Сергій Фурсенко після московської зустрічі з Андоррою без жодної іронії заявив, що «якщо все й далі йтиме по наростаючій, то він не бачить сенсу змінювати Адвоката».
Можливо, проблеми збірної Росії лежать в області психології. Бути може, саме статус росіян як головних фаворитів групи доставив їм стільки клопоту. Хіддінк вміє змусити маловідомих гравців повірити в себе і згуртуватися заради досягнення спільної мети. Так було з Кореєю на ЧС-2002, так сталося і з Росією на Євро-2008. Але після успіху на полях Австрії та Швейцарії росіяни перестали бути аутсайдерами. Їх статус підвищився. Четверо гравців тієї збірної поїхали виступати в англійську прем’єр-лігу. І самі футболісти, і вболівальники стали чекати від команди тільки перемог. Це створило тиск, якого раніше збірна Росії не відчувала. За останні три роки ця команда виграла всього один принциповий матч – у словаків у Жиліні – та й той завдяки голу Алана Дзагоєва, забитому за допомогою рикошету.
Фурсенко пообіцяв, що перед Євро-2012 збірна проведе ряд товариських зустрічей з гідними суперниками. За їх результатами можна буде зробити більш повне уявлення про силу нинішньої команди і, можливо, повернути росіянам статус аутсайдерів, до якого вони так звикли. Але з огляду на проблеми у взаєминах між тренером і футболістами, на першості континенту Росію чекають важкі випробування.