Хороша робота

хороша робота

Відбірний цикл до Євро-2012 збірна Росії прожила в стані нелюбої падчерки. Футбольна родина знаходила для неї зовсім мало тепла, зате на докори і ляпаси не скупилася. А команда зуміла довести, що гідна більшого – якщо й не палкої любові, то хоча б щирої поваги.

Міцний фундамент

Російських футболістів прийнято звинувачувати в м’якотілості і безхарактерності: такого роду претензії давно стали загальним місцем. Пильна публіка завжди пильно стежить за тим, чи б’ється команда, і докори у відсутності належного настрою звучать важче закидів у відсутності гри. Слід визнати, що нинішня збірна такого роду нарікань не заслужила. Скоріше, навпаки, її варто похвалити за міцний дух.

Якби було інакше, вона, по-перше, навряд чи винесла б той психологічний прес, під яким перебувала останні два роки. Такого густого негативу збірної не діставалося вже давно, а нинішнє покоління абсолютно точно ні з чим подібним раніше не стикалося.

По-друге, включати морально-вольові якості збірну змусив хід турніру. Здається, належної оцінки так і не отримав календар, за яким Росія в першому колі вдома проводила один матч, а в гостях чотири. Взагалі-то це графік якщо й не вбивчий, то абсолютно точно дискомфортний. Ситуацію посилило ураження в домашньому матчі, з якого збірна, по суті, турнір і початку. Далі на неї чекали три виїзди підряд, причому відразу ж два в парі з дуже непростого маршруту Ірландія – Македонія. Ще одна поразка команду добило б – принаймні, в частині турнірних перспектив (підсумкові таблиці свідчать, що немає жодної групи, де перемогла б команда, що програла двічі). І в цей критичний момент Росія обидва рази виграла. Причому, що важливо, по-різному: в Дубліні показала найяскравішу у відбірковому циклі гру, а в Скоп’є вирвала три очки мало не зубами.

По-третє, варто відзначити лідерське відповідність. Росія давно вже не ходила у фаворитах, а цього разу саме її при жеребкуванні діставали з першого кошика. Футболістам треба було підтверджувати свій новий статус, і вони це зробили. Усі матчі Росія проводила з позиції сили, у всіх мала ігрову перевагу і навіть рикошети, що принесли їй три перемоги, не здатні девальвувати успіх: по суті що відбувається на полі вона щоразу виглядала переконливіше своїх суперників. Заслуговує згадки і психологічна рівність команди: жоден з матчів відбірного турніру не дав приводу для звичних закидів на недонастрое.

По-четверте, збірна не здригнулася у вирішальний момент. На відміну від двох попередніх циклів. Варто нагадати, що на фініші відбору до Євро-2008 в біографії команди трапився «Рамат-Ган», а кваліфікація на ЧС-2010 завершилася Марібор. Всі зовнішні умови були і для третього конфузу. У передостанньому турі Росію чекав прямий конкурент, гранично мотивований турнірній ситуацією і своїми трибунами. Але цього разу збірна цілком володіла собою. За великим рахунком гра жодного разу не вийшла з-під її контролю, і Жиліні не судилося продовжити ряд російського ганьби.

Здається, така твердість є прямим наслідком того досвіду, тієї стабільності, які нинішньої збірної нерідко ставили в докір. Зухвалості, польоту, фантазії в її грі, можливо, дійсно бракувало, але от грунтовності, строгості, впевненості вистачало цілком. Зрозуміло, що вимогливої публіці хочеться того й іншого, але, якщо задуматися, тих переваг, які є сьогодні, у збірної Росії не було вже давно.

Уявна неповноцінність

Останнім часом, коли перемога Росії стала набувати реальних обрисів, популярними серед критиків збірної стали репліки в дусі «Вже якщо з такої групи не виходити, то з якої ж ще». Малося на увазі, що Росії дуже пощастило з суперниками. Гармонію таких настроїв непогано б перевірити алгеброю. Підходящим інструментом тут може виявитися рейтинг УЄФА, про який часто згадували напередодні заключного матчу з Андоррою.

Цей реєстр має декілька незаперечних переваг. По-перше, ігнорує товариські зустрічі, а враховує тільки офіційні матчі в рамках чемпіонатів світу та Європи. По-друге, бере до уваги три цикли – два попередніх і поточний. По-третє, за допомогою коефіцієнтів «обважнює» останні результати. Таким чином, цей табель, мабуть, найбільшою мірою втілює не абстрактне, суб’єктивне, а фактичне, дійсне реноме команд. Останній раз УЄФА публікував рейтинг збірних після вересневих турів кваліфікації Євро-2012. Його і пропонується взяти за основу.

Метод підрахунку проста – складання місць у рейтингу команд, що знаходяться в кожній з відбіркових груп. Чим менше сума, тим сильніше група. Шості команди в розрахунок краще не приймати. Вони, по-перше, були не у всіх групах, а по-друге, ніякого реального впливу на справи лідерів не чинили, отже, і якість груп не визначали.

Такий аналіз показує, що група В, в якій грала збірна Росії, на слабейшим аж ніяк не відноситься. Сума місць тут становить 117. Об’єктивно вище її тільки три групи – ті, де першими Голландія (102), Італія (109) і Греція (112). Наша – четверта. П’ять інших груп, де перемогли Франція (127), Англія (127), Іспанія (127), Данія (130) і Німеччина (134), поступаються їй, причому деякі, як видно, істотно.

Загалом, виходить, що група росіянам дісталася повноцінна, а тому і з цих позицій штучно принижувати ціну їхнього успіху не варто. Команда Діка Адвоката насправді проробила гарну роботу і заслуговує оплесків. Зрозуміло, щирих.

Спортивні події

Comment are closed.