Збірна Естонії. Вболіваємо за наших?

збірна естонії. вболіваємо за наших?

Для потрапляння на Євро-2012 збірної Естонії ще належить зіграти два непростих матчу, але перший в історії вихід з групи цієї команди вже став сенсацією. Sportclub придивляється до підопічних Тармо Рюютлі і приходить до висновку, що російському глядачеві є, за кого вболівати в стикових матчах.

Перші спроби пробитися на велику футбольний форум Естонія робила ще в 30-і роки минулого століття, беручи участь у відборах до ЧС-1934 і ЧС-1938. Але до цього дня кращим досягненням прибалтійської команди вважалося виступ на Олімпіаді в далекому 1924-му. У нинішньому відбірковому циклі підопічні Рюютлі не зуміли набрати очок лише у зустрічах з беззастережним фаворитом Італією. При цьому сенсаційно обіграли сербів на їхньому полі, і не менш несподівано примудрилися програти команді Фарерських островів. А вихід з групи естонцям забезпечила невмотивована Словенія, яка обіграла з рахунком 1:0 у заключному турі Сербію. Нічого не нагадує?

У групі С було шість команд, а тому самі естонці в той день проводили товариський, а не офіційний матч, і приймали на своєму полі Україна. Поступившись господині Євро-2012 з рахунком 0:2, збірна в повному складі залишилася на стадіоні дивитися трансляцію з сумно пам’ятного для російських уболівальників Марібор. До Естонії стадіон «Людські ДРТ» виявився куди прихильніше. Розповідають, що гол Дарі Вршіча зустріли бурхливими, а оваціями, а після промаху з пенальті Неманьї Відіча півзахисник естонців Мартін Вунк на радощах виконав сальто.

- Це і є справжнє щастя! – Ділився враженнями Вунк. – Головне, що тепер і на нашій вулиці настав такий небувалий свято. Другий тайм в Маріборі, звичайно, змусив понервувати.

Але коли в червні програли фарерців, не могли і мріяти про подібний досягненні.

І російському глядачеві є, за кого вболівати в естонській команді. Головні зірки збірної так чи інакше встигли засвітитися в прем’єр-лізі. У першу чергу, варто згадати багаторічного капітана «Томі» Сергія Парейко. 34-річний голкіпер, яким цікавилися кілька клубів Англії і Шотландії, покинув сибірський клуб цієї зими. Правда, працевлаштувався не на Туманному Альбіоні, а в краківській «Віслі», зате виступає тепер в Лізі Європи. Хавбек Костянтин Васильєв, нехай і зіграв за «Амкар» всього лише півтайму, у збірній забив п’ять м’ячів у дев’яти зустрічах кваліфікації є кращим бомбардиром команди. Захисник Дмитро Круглов за свою довгу кар’єру встиг приміряти футболки московських «Локомотива» і «Торпедо», а тепер з гордо піднятою головою повернеться в розташування «Ростова», де від нього вже чекає пояснень Деян Радич. Особливо допитливі вболівальники столичного «Спартака» можуть пам’ятати нападника Тармо Кінкі, який перейшов в стан червоно-білих у 2003-му, але за головну команду зіграв усього лише пару матчів. Тепер же він трудиться на англійських полях, виступаючи за в Чемпіоншипа за «Мідлсбро».

Наставник прибалтійської команди стверджує, що секрет успіху збірної в зіграності та взаєморозуміння. Воно й не дивно – за команду виступають футболісти, по суті, одного покоління – 1984-85 років народження, які відіграють разом протягом багатьох років. Вибиваються з цього ряду лише Парейко з Кругловим, та молодий нападник Сергій Зеньов та півзахисник Сандер Пурі.

До результатів жеребкування в Естонії ставляться спокійно і це не чергові слова або міркування про те, що зараз слабких команд не буває. Просто своє завдання команда і так вже виконала.

- Можна сказати, що наша збірна з запасом перевиконала план, – заявив глава Естонського футбольного союзу Айвар Похлак. – Тепер необхідно утриматися на завойованій висоті і продовжувати йти вперед. Хто буде нашим суперником у «стиках», не так уже й важливо. Головне – грати.

13 жовтня 14:17

Спортивні події

Comment are closed.