Захисник ЦСКА Сергій Ігнашевич напередодні матчу групового етапу Ліги Чемпіонів з «Інтером» пригадав найяскравіші враження від поєдинків з міланцями.
— У команді настрій набагато краще, ніж до матчу з «Волгою», – наводить слова капітана армійців кореспондент Sportclub Олександр Баранов.- У поєдинку з міланцями наша команда повинна показати свій кращий футбол.Ми не збираємося занадто поважати «Інтер» на поле лише їх за гучні імена.
— У «Інтера» змінилася лінія атаки в порівнянні з торішніми матчами.Це плюс чи мінус для ЦСКА?
— Так, пішов Ето’О, один з лідерів «Інтера».Але зате прийшов Сарате.Якщо атака італійців і ослабла, то не дуже сильно.
— На ваш погляд, ЦСКА все ще перебуває в кризі?
— Безумовно, ми розгубили багато очок у чемпіонаті Росії.Але щодо кризи не став би говорити.Більш детальний аналіз вам надасть тільки тренер.
— Після травми Ігоря Акінфєєва до вас перейшла капітанська пов’язка.Для вас особисто щось змінилося?
— Я не відчув ніякої додаткової відповідальності.Просто протягом всієї своєї кар’єри сам відповідаю за результат.
— Не хотіли б ви провести матч з «Інтером» в ретро-формі?У поєдинку з «Волгою» вона принесла вам удачу.
— Усім хлопцям ця форма дуже сподобалася.Друзі у мене її замовили.І я шкодую, що ми не весь сезон провели у ній, як наприклад, це зробив «Арсенал» років п’ять тому.А на Лігу чемпіонів ювілейна форма, на жаль, не заявлена.
— З ким хочете помінятися футболками після закінчення гри?
— Рік тому, після матчу в Мілані я змінювався з Ето’О, а після гри в Москві – з Марко Матерацці.Зараз хочу помінятися з Хав’єром Дзанетті.Він справжня легенда.
— Які найяскравіші враження залишилися у вас від матчів з міланським «Інтером»?
— Наш чвертьфінал.Матч в Мілані, і те, як ми тренувалися на базі «Інтера».Пам’ятаю, тоді до Леоніда Слуцького підійшов Жозе Моурінью і подарував пляшку вина.Ну і, звичайно, в пам’яті залишився той знаменитий поєдинок, коли «Локомотив», за який я тоді виступав, переміг італійців з рахунком 3:0 (у жовтні 2003 року – прим. Sportclub).До речі, «Інтер» тоді перебував у схожій ситуації – зміна тренера, невдала гра в чемпіонаті.Тоді після матчу, переплутавши автобуси, до нас в салон забігли Іван Кордоба та Крістіан Вієрі, здивовано переглянулися і давай сміятися … Підійшли до кожного, потиснули руки і такі ж веселі повернулися в свій автобус.Ось така психологія у європейців, так вони переживають подібні поразки.А російський футболіст сидів би похмуріше хмари.