Андрій Дикань. Свій шанс

андрій дикань. свій шанс

Він зберіг своїй команді надію в тій частині матчу, коли суперник намірився повністю повторити сюжет недавнього тріумфу над «Порту». За підсумками 26-го туру чемпіонату Росії Sportclub в традиційній рубриці «Постать» представляє голкіпера «Спартака», чиє вміння використовувати мінімальні шанси підкуповує не тільки в масштабі конкретної зустрічі з «Зенітом».

Здавалося, хід центрального матчу туру був розгорнутий залізниці чемпіонської рукою остаточно і безповоротно. На 39-й хвилині «Зеніт» зрівняв рахунок, на 42-й виявився в більшості, а на 47-й уже вийшов вперед. План «Спартака» на другий тайм, тільки-тільки розроблений в роздягальні, відразу ж пішов прахом. Господарі трохи розгублені, а досвідчені гості не поспішаючи вибирали момент, щоб остаточно переламати хребет хазяйського задуму. Мабуть, це був ключовий відрізок матчу. Забий «Зеніт» втретє, «Спартак» навряд чи б вже воскрес. І пітерці були близькі. Але не зуміли.

Ця риса спартаківського воротаря помічена вже давно: він особливо гарний у ті моменти, коли необхідно рятувати. Коли оборона знаходиться під пресом, коли його молоді партнери можуть «попливти». На початку другого тайму місце самого досвідченого серед захисників Ніколаса Парехи зайняв юний Сергій Бризгалов, після чого середній вік лінії оборони кинувся до зовсім легковажному для цього амплуа двадцятирічному рубежу. І в цей момент роль воротаря дійсно стала особливою. Той, хто працював з ним разом, знає одне його властивість: на відміну від інших колег, він захисникам ніколи не «пхає», а підказує в максимально коректною, наскільки це можливо в запалі гри, формі. Можливо, ця частковість і допомогла «піонерської» спартаківської обороні зберегти холодну голову, можливо, тому й зуміла вона встояти. Та й сам Дикань, зрозуміло, виручав, коли в тому виникала потреба. Як, наприклад, трапилося на 65-й хвилині, коли голкіпер вигріб з-під поперечини підступний пірнаючий удар Олександра Анюкова. Або трохи пізніше, коли він немов удав кролика зжер трохи забарився в центрі штрафної з м’ячем самотнього Олексія Іонова. Загалом, «Зеніт» так більше і не забив, а після того, як Веллітон рахунок зрівняв, залишав Лужники у вкрай розхристаних почуттях. І головною, мабуть, причиною пітерського мінору був він, Андрій Дикань.

Уміння це вичавлювати максимум з зовсім крихітних шансів у його життєвому форматі взагалі видається дуже характерним. Чотири роки тому свій останній, як прийнято вважати, в ігрову пору ювілей він справляв, будучи безпросвітним резервістом краснодарської «Кубані». Хто в той момент міг вгадати, що цього хлопця, відомого хіба що знавцям першого дивізіону, чекають ще найтитулованіший клуб Росії, Ліга чемпіонів і збірна Україна, готова прийняти Євро-2012? Яка була ймовірність такого повороту? Відсоток? Або десяті, соті його частки? А сьогодні без 34-річного Диканя представити «Спартак» вже неможливо. І навіть найсуворіші критики проекту Валерія Карпіна незмінно називають воротаря в короткому ряду безперечних червоно-білих величин.

Тим часом його клубні перспективи сьогодні чи назвеш безхмарними. Кажуть, з наступного сезону всіх футболістів, які не мають права грати за збірну Росії, в РФПЛ стануть вважати легіонерами. Значить, новий статус знайде і він. А «Спартаку», як відомо, у воротах потрібен росіянин. Пошук відповідних кандидатур клуб веде вже котрий рік. Перш пробувалися Сослан Джанаєв, Сергій Песьяков (обидва і сьогодні належать «Спартаку»), Олександр Беленов, тепер прийшла черга Миколи Заболотного і купленого влітку Артема Реброва. Але жоден з цих варіантів, схоже, спартаківський штаб повністю не влаштовує. Принаймні, порівняння з Диканем всі вони поки програють. І невідомо, чи зуміють виграти в наступному сезоні.

Три роки тому Стіпе Плетікоса втратив у «Спартаку» право на гру виключно з міркувань громадянства. Між паспортом і надійністю клуб тоді вибрав паспорт. І, можливо, пожалів. Тому що дефіцит досвіду і класу на останньому рубежі коштує дорого. Червоно-білим він, можливо, коштував золота-2009. Не виключено, що з тих пір категоричності з приводу воротарського громадянства в поглядах Валерія Карпіна стало менше. І в цьому випадку у Диканя буде шанс. А вже використовувати його він напевно зуміє.

Спортивні події

Comment are closed.