Нападаючий ЦСКА Сергій Широков в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту Sportclub Динарі Кафіскіной поділився враженнями від попадання в розширений склад збірної Росії і розповів про те, чому не вітає бійки на льоду.
— Коли дізналися, що включені в розширений склад збірної Росії, яка була реакція?
— Про це навіть не думав. Тепер треба буде показувати кращий хокей і доводити, що місця у збірній гідний. Поки ж є тільки розширений список. Все може змінитися. Звичайно, запрошення це стало для мене в якійсь мірі несподіваним. Адже я ніколи ще не одягав майку національної команди. Грав лише за молодіжку.
— Самі як вважаєте, наскільки готові для гри на такому рівні?
— Навіть і не знаю. Знову ж таки тому, що досвіду як такого поки немає. Зрозуміло, що рівень інший. Напевно лише після першого матчу можна буде щось сказати про мою формі. Думаю, що блиснути зможу. Хоча, звичайно, хвилювання перед тією чи іншою грою за збірну однозначно дасть про себе знати. Але після свистка судді все пройде. Сподіваюся, нічого надприродного не відбудеться.
— Деякі гравці, повертаючись з-за океану, кажуть, що хочуть бути на очах у тренера збірної.
— Коли приймав рішення повернутися в Росію, не можу сказати, що це було основною причиною. Признатися, навіть не думав про це, коли грав там. Звичайно, стежив за тим, як виступає наша збірна. Але не більше того. Зараз подивився складу Білялетдінова. Є хокеїсти, які колись уже за національну команду виступали, є і ті, хто запрошений вперше, як я, наприклад. І ще Зубов і Рилов – гравці ЦСКА. Запросили трьох людей з однієї команди. Думаю, що це немало, якщо враховувати, що ми зараз йдемо на восьмому місці. Для нашого клубу це, звичайно, великий плюс.
— Що скажете по грі ЦСКА в цілому? Якісь позиції вимагають посилення?
— Все. У першу чергу потрібні нападники високого рівня. Адже ми не можемо забити більше трьох голів за гру. Куди це годиться? Причому відбувається це вже впродовж 16 матчів. Але сподіваюся, все у нас налагодиться, якщо будемо працювати у правильному напрямку і робити те, що кажуть тренери.
— Що ж заважає це робити зараз?
— Часом накопичується втома, через яку ми і здійснюємо грубі помилки. Як було в матчі з московським «Динамо». Вони грали тоді в хороший, дисциплінований хокей. У нас же перед зустріччю була важка поїздка. На дербі прийшло багато глядачів, але навіть їх підтримка додаткових сил не дала і рідні стіни теж не допомогли. Будинки грати приємніше, але все одно не вистачило емоцій. У результаті, програли з різницею в одну шайбу. Відбувається таке не вперше. І робимо помилки, які призводять до голу в наші ворота.
— Придбання Олексія Яшина і Дарсі Веро як позначилися на грі ЦСКА?
— Олексій – великий майстер. Вважаю, мені й Зубову пощастило. Ми виступаємо з таким супергравця в одній ланці. В принципі, мені без різниці, з ким на лід виходити, але цей факт не можу не відзначити. Взаєморозуміння ми начебто вже знайшли, і голи вже є. Але, звичайно, прагнути треба до більшого. Взагалі Яшин привніс у команду впевненості і позитивних емоцій. Він хлопцям підказує, допомагає. У нього можна багато чому навчитися. Дуже правильно веде себе як на льоду, так і в роздягальні. Приклад для наслідування у всьому. Молоді є на кого рівнятися. А з Веро ми стали почувати себе спокійніше. Він, до речі, в житті класний, душевний хлопець. А на льоду виконує ту роботу, про яку йому каже тренер. Тепер знаємо, якщо хтось грубо проти нас зіграє, є, кому відповісти. Дарсі вже проявив себе у матчі зі СКА, де йому довелося з’ясувати стосунки з їх бійцем Євгеном Артюхін і в грі з «Кузня» теж довелося кулаки розім’яти. Загалом, вважаю, що такий гравець як Веро нашій команді потрібен.
— А ви все ж прихильник того, щоб на льоду були розборки чи краще обходитися без них?
— Звичайно, краще без них. Бійки не вітаю, але якщо раптом з’являється якась неспортивна бруд у грі – удар, якісь дії нишком чи щось ще, я це не вітаю і з цим треба однозначно боротися. Для того й потрібні такі хлопці, як Веро, які можуть поставити на місце тих, хто грає брудно. Якщо ж гравці діють у силовий, жорсткій манері, але за правилами, то я це тільки вітаю. Хокей адже гра чоловіча.
— Вам коли-небудь доводилося брати участь в кулачному бою?
— Бувало, але не скажу, що часто. Минулий раз побився, коли грав у Канаді, але не з тафгай, а зі звичайним гравцем. Навіть не пам’ятаю, хто тоді переміг. Але в АХЛ цим нікого не здивуєш. Там хокей силовий, більше контакту, тому що майданчики менше. І мені це подобалося. У КХЛ ж менше силової гри. І зрозуміло чому – через розміри коробки.